СМИ

Ще на початку березня у сусідній із Закарпаттям Словаччині виник дипломатичний скандал, пов’язаний із публікацією Державного секретаря Міністерства оборони СР Роберта Ондрейчака на шпальтах провідного словацького ЗМІ «SME» щодо п’ятої річниці початку російської збройної інтервенції в Україні. У ній високопоставлений чиновник відкрито і офіційно назвав Росію ворогом Словаччини. Про це в своєму матеріалі пише сайт «Громада Закарпаття».

Аналізуючи виступ словацького чиновника, стає соромно за українську дипломатію. Адже Роберт Ондрейчак, котрий, до слова, має докторський ступінь у галузі міжнародних відносин, магістр політичних наук, історії та філософії, оприлюднив тези, які бояться у голос говорити окремі топові політики нашої країни та провідних держав світу. І такий неочікуваний крок зробив очільник збройного відомства держави, яку офіційна Москва ще донедавна вважала контрольованим сателітом. Такий поворот свідчить про зміну зовнішньополітичних орієнтирів суміжної країни.

Стаття пана Ондрейчака стала лакмусом, який дає змогу ідентифікувати реакцію політичних еліт Словаччини щодо дійсного ставлення до України, дала поштовх до суспільного обговорення, яке в умовах триваючої президентської кампанії у СР, перетворилося на складову, що впливає на електоральні преференції кандидатів. Принаймні у словацьких телевізійних дебатах на питання : «Чий Крим ?» стало традиційним.

У вказаній статті були наведені у гострій формі тези які відображають реальні витоки анексії Криму, початку збройних дій на Донбасі та загалом руйнівну роль російської імперії спрямовану на знищення світової архітектури безпеки. Нижче подаємо витяг ключових тез:

«Чи хочемо ми цього, чи ні, для росіян ми вороги…»

Цими днями згадуємо п’яту річницю фундаментальної зміни архітектури безпеки після холодної війни в Європі. П’ять років тому почалась українсько-російська війна. Вона змінила стратегічну реальність у Європі та трансатлантичному просторі, а також ментальні налаштування професіоналів, політиків (принаймні частково), стратегів, наше розуміння безпеки.

Зміни настільки фундаментальні, що визначатимуть стратегічну реальність, політичні та професійні дебати принаймні для нинішнього і наступного поколінь.

Безпека стала наріжною темою суспільства. Що насправді сталося ? Технічно оснащена Росія, у лютому 2014 року здійснила військову операцію проти України, спочатку на Кримському півострові, шляхом його військової окупації та подальшої анексії. Міжнародна спільнота класифікувала анексію як незаконну і не визнає її до нині. Потім почалися бої на сході України, які тривають до тепер та забрала понад тринадцять тисяч жертв.

На стратегічному рівні наслідки мають загальноєвропейський обсяг. Росія продемонструвала політичну волю застосувати військову силу до сусідньої країни. Якщо в 2008 році більшість сприймала російсько-грузинської війну як географічно та стратегічно периферійну проблему, агресія 2014 року показала, що вона стала системним елементом російської зовнішньої безпекової політики.

Цим Росія підірвала основні щабелі та принципи європейської безпекової архітектури, використовуючи військову силу для досягнення політичних цілей і зміни кордонів, шляхом анексії територій. Москва ігнорувала всі багатосторонні інституції та гарантії (принципи ОБСЄ, Будапештський меморандум та угоди при створенні ООН)…

Зрозуміло, що тон статті та вжиті формулювання чиновником високого рівня, який є номінантом правлячої коаліційної партії «MOST-HIT» викликали резонанс та істерію посольства РФ у Словаччині.

Зокрема, посол країни-агресора Олексій Федотов надіслав листи до редакції газети «SME» та Міністерства оборони СР з вимогою надання пояснень.

Будучи проігнорованим, російський дипломат на офіційній сторінці посольства в соціальній мережі Facebook оприлюднив відкритий лист, що містив позицію до публікації.

Також, до Міністерства іноземних та європейських справ Словацької Республіки було надіслано ноту, яка містила вимогу надати пояснення, чи є такого роду висловлювання офіційною позицією Міністерства зокрема та словацької влади загалом.

Крім цього, медійні ресурси, підконтрольні країні агресору у Словаччині розпочали кампанію бруду щодо пана Ондрейчака та видання «SME», яке з найавторитетнішого республіканського щоденника, кремлівською машиною брехні було перетворено на «бульварну газетярщину».

У переплетеному брехеню та цинізмом листі РФ, зокрема, йшлося:

27 лютого 2019 у новинці SME оприлюднено статтю державного секретаря Міністерства оборони Словацької Республіки Р. Ондрейчака із заголовком : Війна в Європі вже не табу, у якому автор дозволив собі, на нашу думку, значну некомпетентну оцінку політики Росії, власне оприлюднив неаргументовані домисли про нашу країну. Тривожним є той факт, що чуємо це від високопосадовця державного відомства.

У відповідності до журналістських норм у демократичному суспільстві, використовуючи право на відповідь та обґрунтування власної позиції, Посольство Росії у Словаччині надіслало головному редактору новинки SME Б. Балогу вимогу про оприлюднення спростування. Хоча новинка SME намагалася презентувати себе як медія, що претендує на об’єктивність, нашу вимогу було проігноровано. У зв’язку з чим, оприлюднюємо на нашій сторінці Посольства у соціальній мережі Facebook відкритий лист. Цей лист буде надісланий також до інших незалежних медій, надаючи об’єктивну оцінку подія у світі.

Паралельно прес-служба посольства РФ у Словаччині надіслала такий відкритий лист-реакцію на статтю пана Андрейчака:

Нашу вагу привернула стаття державного секретаря Міністерства оборони СР Р. Ондрейчака «Війна в Європі вже не табу», яку оприлюднив щоденник SME 27 лютого п.р. З люттю змушені констатувати, що обвинувачення офіційного представника військового відомства на адресу Російської Федерації, наведені у статті, не відповідають дійсності, є неаргументованими, необґрунтованими та можуть пошкодити довіру між народами наших країн.

Окрім іншого в ній ідеться про справжню «російсько-українську» війну. Автор, здається, майже і не чув, що у відповідності до мінських «Комплексних заходів» на вирішення української кризи від 12 лютого 2015 року, який є єдиними міжнародно-правовим документом, що встановлює підходи до врегулювання української кризи, Російська Федерація не є стороною конфлікту.

До так званої «військової операції щодо України» та «окупації та анексії Криму», нагадуємо пану державному секретарю, що у лютому 2014 року розміщені у Криму російські збройні сили там знаходилися на підставі російсько-української міждержавної Угоди про статус та умови розміщення Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 та поняття, такі які не відповідають міжнародному праву та типовими пропагандистськими кліше.

Пан Ондрейчак стверджує, що в «російських стратегічних документах та політичних заявах Захід, НАТО та ЄС є ворогами», «проти яких відпрацьовуються наступальні маневри», у рамках військових навчань російських збройних сил. Бажали б інформувати пана державного секретаря про те, що в основних наших документах у цій сфері – Концепції зовнішньої політики, Оборонній стратегій, нема самого терміну «ворог». Замість вигадок не існуючих «ворогів» пан державний секретар мав би просто почитати необхідні документи. Коли йде мова про військові навчання російських збройних сил, то на них присутні представники країн НАТО. Було б трохи дивно тренувати під час військових маневрів «агресію проти НАТО» та кликати наглядачів з країн альянсу, невже ?

У переліку подібних хибних тверджень та озвучених фейків ми могли б продовжувати, але рахуємо це недоцільним. У цілому ситуація для нас очевидна. Через брак чіткої та підкріплених аргументації у висновках пана Р. Ондрейчака мусимо висловити сумніви щодо його професійних знаннях у військово-політичній проблематиці. При цьому, особливо турбує його висновок про те що “можливо через кричущу до неба некомпетентність або у наслідок перекручування фактів, пан державний секретар використовує власні домисли та уяви, оголошує Росію та Європу за «ворогів» і таким чином намагається пошкодити традиційні дружні стосунки між народами наших країн. А це дійсно небезпечно”.

У свою чергу, Міністерство закордонних справ та європейських зобов’язань Словацької Республіки (очільник якого протягом року є Головою ОБСЄ) відреагувало офіційним прес-релізом, викликом посла О. Федотова та надсиланням ноти протесту (нижче подається неофіційний переклад) :

МЗС та ЕЗ СР викликало російського посла

Міністерство закордонних справ та європейських зобов’язань Словацької Республіки викликало посла РФ у СР Олексія Федотова у зв’язку із оприлюдненням відкритого листа на офіційній сторінці у соціальній мережі. Керівник політичної секції МЗС та ЄЗ Маріан Якубоці під час зустрічі повідомив, що співпраця між СР та РФ ґрунтується на принципах партнерства, суверенітету та взаємної поваги та СР має у цьому сенсі інтерес зацікавлено у коректних відносин з РФ. Все ж наголосив, що є неприпустимим, щоб посольство публічно коментувало та надавало оцінку представнику приймаючої країни, у даному випадку державному секретарю Міністерства оборони Словацької Республіки Р. Ондрейчаку.

М. Якубоці зазначив, що озвучені Р. Ондрейчаком підходи та становище не були виголошенням офіційної позиції уряду СР. У цьому контексті наголосив, що з огляду на охорону безпекових інтересів СР є надзвичайно тривожним порушенням принципів міжнародного права приєднання частини території України до РФ на підставі нелегітимного та незаконного референдуму у Криму. Підтвердив, що СР повністю та послідовно слідує правилам не порушення державних кордонів та дотриманню міжнародного права і в цьому контексті підтримує суверенітет України та її територіальну цілісність у міжнародно визнаних кордонах. На завершення зустрічі вручив послу О. Федотову дипломатичну ноту МЗС та ЄЗ СР.

Таким чином, не вдаючись до аналізу рушійних мотивів вчинку Державного секретаря Міністра оборони Словацької Республіки Роберта Ондрейчака, помічаємо, що у країні, яку донедавна країна-агресор вважали своєю вотчиною, визріває свідоме прагнення виходу з її орбіти.

Чергова ластівка російської істерії щодо «братнього словацького народу» вже летить: так країна-агресор скасувала мільйонний контракт зі Словаччиною на ремонт афганських гелікоптерів Мі-17В-5 буцімто через непогодження технічних процедур. І, очевидно, далі буде…